Костіна В. В.

MS EXCEL У ПРОФІЛЬНОМУ НАВЧАННІ

 КВНЗ «ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

Секція інформатизації та дистанційної освіти

Прогресивним кроком у напрямку забезпечення варіативності профільності старшої школи в Україні є її законодавче закріплення. Планується, що цей крок призведе до широкої диференціації та індивідуалізації навчання, відповідності змісту освітнім запитам та інтересам учнів.

У порівнянні з поглибленим, профільне навчання дозволяє учням вибрати не 1-2 предмети, а потрібну, цікаву та перспективну галузь для вивчення на більш глибокому рівні. Отже профільне навчання передбачає вимушені зміни у змісті навчання та формах роботи зі школярами.

Допрофільна підготовка – система педагогічної, психолого-педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності, яка допомагає визначенню учнів старших класів основної школи щодо того, який напрям вважати кращим щодо продовження освіти. Поняття «допрофільна освіта» є новим для української педагогічної науки та практики. Уперше воно було закріплено нормативно в Концепції профільного навчання у старшій школі (рішенням колегії Міносвіти і науки України 25.09.2003 № 10/12-2). Наказом від № 854 від 11 вересня 2009 року була затверджена нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі. В неї було закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі Це було здійснено з метою модернізації Концепції.

Згідно з Концепцією, допрофільна підготовка здійснюється у 8-9-х класах із метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору напряму профільного навчання у старшій школі. Форми реалізації допрофільної підготовки – це введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів за диференційованою основою. Розглянемо докладніше форми реалізації допрофільної підготовки. Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна.

Наведемо вимоги до організації вивчення таких курсів:

• достатня кількість щодо напряму профільного навчання;

• введення за рахунок годин варіативного освітнього компоненту;

• поділ класу на групи, що є однорідні за підготовленістю та інтересами учнів.

Поглиблене вивчення предмету має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмету, розвитку відповідних здібностей та орієнтації на професійну діяльність, де планується використовувати отримані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами та підручниками, або за модульним принципом. У цьому разі програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми. Допрофільна підготовка має здійснюватись також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу Академію Наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації.

Продуктивність допрофільного навчання вимагає створення ефективної діагностики рівня освітніх досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики для визначення професійних інтересів та схильностей школярів щодо створення однорідних, за підготовленістю та інтересами, груп.

Основною метою допрофільної підготовки є формування в школярів здібності робити усвідомлений вибір подальшого профілю навчання. Школярі мають вміти об’єктивно оцінювати свої здібності щодо навчання за різними профілями, та, керуючись цими оцінками, здійснювати вибір профілю, який співпадає зі здібностями та інтересами; повинні бути готові докласти зусиль для одержання якісної освіти.

На етапі допрофільної підготовки необхідно створити умови для тестування учнів у різних видах освітньої діяльності, яка має здійснюватись на діагностичній основі та мати за мету виявлення професійних орієнтацій учнів, переважних схильностей у різних галузях знань, та одночасно формувати інтереси, потреби, замотивовувати щодо самостійного навчання як усвідомленої навчальної діяльності.

Основна ідея допрофільної підготовки – це створення освітнього простору, який через організацію курсів за вибором, інформаційну роботу та профільну орієнтацію сприяє самовизначенню учнів.

Головні завдання допрофільної підготовки:

• формування широкого спектру пізнавальних та професійних інтересів, освітніх компетенцій, які забезпечують успішність у майбутній професійній діяльності;

• виявлення інтересів, нахилів та здібностей учнів;

• формування практичного досвіду в різних сферах пізнавальної та професійної діяльності, орієнтованого на вибір профілю навчання у старшій школі;

• надання психолого-педагогічної допомоги у період набуття учнями уявлень про соціальні цінності пов’язані із професійним становленням.

З огляду на зміни у межах питання створення освітнього простору, необхідне нове розуміння змісту проблеми вибору професії. З цієї точки зору початкова професійна підготовка учнів розглядається як важливий компонент допрофесійної підготовки.

Допрофесійна підготовка учнів у межах неперервної професійної освіти має створити основу для розвитку професійної компетентності, яка вимагає майстерності щодо соціальної діяльності, адекватних для цього знань та навичок, найбільш важливим з яких є внутрішня замотивованість на самоосвіту.

Особливості організації викладання інформатики в умовах профілізації навчання

Зміст освітньої галузі "Інформатика” ґрунтується на основних принципах:

• практичної доцільності;

• концентризму та наступності змісту;

• варіативності;

• диференціації;

• відповідності обсягу навчального матеріалу та рівня його складності віковим особливостям учнів.

В умовах профілізації навчання шкільний курс інформатики набуває нового функціонального призначення, спрямованого на формування:

• інформаційної культури;

• інформаційної компетентності;

• профільного допрофесійного навчання за напрямом "Технологічний”.

Відповідно до функціонального призначення вивчення інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах профілізації навчання складається із основних етапів:

І рівень – 2-4 класи. Формування основ комп’ютерної грамотності, загальний розвиток молодшого школяра, комп’ютерна підтримка навчання більшості предметів.

ІІ рівень – 5-6 класи. Розвиток основ інформаційної культури учнів шляхом впровадження у навчально-виховний процес предметно-орієнтованих інформаційних технологій.      

Інформатична складова загальної середньої освіти у контексті впровадження профільного навчання

ІІІ рівень – 7-9 класи. Вивчення базового курсу інформатики. 7клас – 35 годин (1 година на тиждень), 8-9 класи – 35 годин (1 години на тиждень)

IV рівень – 10-12 класи. Інформатика як складова профільного навчання.

Організовуючи профільне навчання інформатики, вчитель виконує подвійне завдання. По-перше, він має сформувати в учнів уміння і навички щодо використання інформаційних технологій на більш високому рівні. Мова йде про поглиблення тих знань з інформатики, які учні отримали в основній школі. По-друге, вчитель має навчити учнів раціонально використовувати програмні засоби під час розв’язання задач з профільного напряму.

Для ефективної реалізації поставленої мети профільного навчання інформатики треба розробити детальні методичні рекомендації з викладенням теоретичних відомостей щодо розв’язування прикладних задач (природничої, математичної, економічної та інших галузей) та покроковою інтерпретацією їх розв’язань. Ці рекомендації повинні містити опис постановки прикладної задачі, математичну модель, опис вхідних та вихідних даних, очікувані результати, критерії аналізу отриманих результатів. Оскільки зміст курсу інформатики для профільної школи дає змогу широко реалізувати міжпредметні зв’язки, доречно організовувати проведення бінарних уроків: інформатика та економіка, інформатика та екологія, інформатика та хімія, інформатика та біологія тощо.

Література:

1. Костіна В.В. Використання інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва. В.В. Костіна //Джерело педагогічної майстерності. – Харків: ХОНМІБО. – 2008. – С. 55-62.

2. Костіна В.В. Власний навчальний сайт викладача курсів підвищення кваліфікації [Online]. Доступ HTTP: http://www.kostinavv.at.ua

3. Костіна В.В. Вопросы формирования у учителей сельских школ навыков использования информационно-коммуникационных технологий в работе. В.В. Костіна // Інформаційні технології в освіті: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференціі (Мелітополь, 24-26 травня 2006 року). – Мелітополь: МДПУ, 2006. – С. 32–33.

4. Костіна В.В. Деякі аспекти формування інформаційної компетентності вчителя в системі підвищення кваліфікації. В.В. Костіна // Комп’ютерна грамотність вчителів з точки зору стандартів ЄС: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Полтава, 18-20 листопада 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Полтав. ін-т післядипл. педагог. освіти ім. М.В. Остроградьского. – П.: Полтав. ін-т післядипл. педагог. освіти ім. М.В. Остроградьского, 2008. – 96 с. Рекомендовано до друку Вченою радою Полтав. ін-т післядипл. педагог. освіти ім. М.В. Остроградьского. Протокол №5 від 26.10.2008 року. С. 58-60.

6. Костіна В.В. Деякі особливості використання гіперсередовища в процесі формування інформаційних компетенцій. Костіна В.В. // Сборник научных трудов по материалам Международной научно-практической конференции «Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте’2009». 15-30 июня 2009 года. Том 14. Педагогика, психология и социология. – Одесса: Черноморье, 2009. – 88 с. С.39 – 42.

7. Костіна В.В. Створення педагогічних програмних засобів у середовищі Power Point. В.В. Костіна // Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі: Мат-ли Міжнародної наук. – практ. конф. – Київ – Ізмаїл, 2004. – С.183–184. Матеріал передруковано в серпневому номері Всеукраїнського видання для вчителів – газети «Інформатика» № 31-32 (271-272), присвяченому огляду цієї конференції. – С.32.