| Главная » Статьи » Мои статьи |
Костіна В. В.
КВНЗ «ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ» Секція інформатизації та дистанційної освіти Викладач
ДЕЯКІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗНЗ У світовій освітній практиці інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) розглядаються як якісно нові засоби акумулювання та поширення знань. При цьому актуальною є проблема їх доцільного використанняу навчально-виховному процесі та підвищенні кваліфікації педагогічних працівників. Національним пріоритетом діяльності наукових працівників на сучасному етапі повинно стати інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферу освіти. В умовах становлення і розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства постає необхідність у стовідсотковому впровадженні у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій. Але багато проблем, пов’язаних з впровадженням у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів ІКТ, залишаються нерозв’язаними з наступних причин: - незадовільний стан забезпечення комп’ютерною технікою загальноосвітніх навчальних закладів; - використання морально застарілої комп’ютерної техніки; - незадовільний стан підключення до Інтернету; - недостатній рівень підготовки вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з питань використання ІКТ у навчально-виховному процесі; - недосконалість підтримки процесів розроблення, накопичення та обміну інформаційними освітніми ресурсами; - відсутність системи дистанційного навчання тощо. Розв’язання зазначених проблем можливе за умови впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій, створення умов для поетапного переходу до нового рівня освіти на основі зазначених технологій. Отже на сучасному етапі вирішення питань впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій можливо за багатьох умов, серед яких наведемо три найважливіші: - удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у сфері впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес, забезпечення стовідсоткового володіння такими знаннями усіма педагогічними працівниками; - створення системи веб-сайтів всіх загальноосвітніх навчальних закладів для опублікування кращих освітянських надбань, підтримки колективної та індивідуальної комунікації, формування мережних професійних об’єднань; - створення єдиного освітнього середовища та інформаційної інтеграції освітніх ресурсів, забезпечення інформаційної безпеки та централізованого фільтрування несумісного з навчальним процесом контенту. Сучасне дистанційне навчання майже завжди здійснюється за допомогою технологій і ресурсів мережі Інтернет. Отже термін «дистанційне навчання» не треба плутати з формами навчання, що існували задовго до появи комп’ютерів: заочне, кореспондентське, домашнє навчання, екстернат, для яких характерно навчання на відстані, дистанції. Дистанційне навчання має такі переваги перед очним: - оперативні (подолання бар’єрів у просторі та часі, одержання актуальної «свіжої» інформації, швидкий зворотний зв’язок); - інформаційні (зростає доступність освітньої інформації, що знаходиться на спеціалізованих серверах, постачається учневі за допомогою інтерактивних веб-каналів, публікується в телеконференціях, списках розсилання й інших засобах мережі Інтернет); - комунікаційні (збільшується кількість потенційних учасників навчання – школярів, учителів, фахівців, які оперативно взаємодіють один з одним за допомогою електронних мереж, ліквідуються територіальні обмеження для проведення інтернет-уроків, проектів, олімпіад); - педагогічні (внаслідок специфіки дистанційних телекомунікацій навчання стає більш мотивованим, інтерактивним, технологічним індивідуалізованим, спрощується публікація учнівських робіт у мережі, їх експертиза та оцінка); - психологічні (створення більш комфортних, порівняно з традиційними, емоційно-психологічних умов для самовираження учня, зняття психологічних бар’єрів і проблем, усунення помилок усного спілкування); - економічні (загальні витрати па навчання зменшуються через економію транспортних витрат, витрат на оренду приміщень, скорочення «паперового» діловодства і тиражування посібників); - ергономічні (учні і вчителі мають можливість розподіляти час занять за зручним для себе графіком і темпом, вибирати і використовувати для занять найбільш придатну техніку і комп’ютерне устаткування). Дистанційна форма навчання передбачає створення і використання єдиного інформаційно-освітнього середовища, яке містить різні електронні джерела інформації. На створення цих електронних джерел інформації витрачається велика кількість часу. Наприклад у автора створення першого курсу тривало більше 3 років. Далі наведемо результати цієї плідної праці. Традиційною загальноприйнятою схемою навчання є така: вчитель пояснює новий матеріал – учень закріплює його за підручником – учень відтворює здобуту інформацію. У цьому випадку відбувається спрямованість на фіксований зразок – підручник, наочне приладдя. Збільшення обсягу доступної освітньої інформації, культурно-історичних досягнень людства, світових культурних і наукових скарбів потребує іншого, аніж в очному навчанні, підходу до проблеми конструювання змісту освіти. Зміст освіти відіграє роль середовища для організації діяльності учнів. У відкритому освітньому просторі учень вибудовує індивідуальну освітню траєкторію. Форми підбору і структурування змісту дистанційної освіти дозволяють використовувати дані, які не містять єдиного інформаційного джерела, що значно розширює потенційне освітнє середовище Наприклад, застосування в якості навчального посібника тематично підібраних гіпертекстових матеріалів з посиланнями на локальні чи глобальні ресурси – дозволяє учням максимально індивідуалізувати освітню траєкторію свого навчання. Кожна форма дистанційних телекомунікацій має специфіку, що накладає обмеження на освітній процес. І, навпаки, необхідність застосування тих чи інших освітніх технологій передбачає пошук адекватних їм телекомунікаційних засобів і інформаційних технологій Наприклад, для індивідуальних занять інтенсивність взаємодії тьютора й учня не так важлива, тому для забезпечення занять достатньо можливостей електронної пошти. Для дистанційних занять у групі де кількість і якість освітніх взаємодій визначає ефективність навчання більш прийнятним с режим телеконференцій та форумів. Діяльнісні критерії оцінки. Існуюча система очної шкільної освіти приводить до того, що лідерами відвідуваності серед освітніх сайтів є різні колекції рефератів та готових контрольних робіт, а не «колекції освітніх інструментів», де містилися б набори способів пізнання, методів навчання, необхідних для здійснення реального навчання. Використання учнями чужих готових рефератів визначається недосконалістю контрольних вимог традиційної системи освіти, в якій перевіряється відчужений від учня продукт, а не його власні освітні зміни. Перевірці повинні підлягати не інформаційні, а діяльнісні результати навчання. В цьому випадку очний залік чи дистанційний екзамен для учнів будується на рефлексивних питаннях і завданнях типу «Опишіть способи досягнення здобутих вами результатів». Подібна система контролю оцінює не стільки матеріалізований продукт учня, наприклад реферат, який може бути взятим, з «колекції рефератів», скільки особисту діяльність учня, яка характеризується його внутрішнім навчальним зростанням. Основною складовою організації ДН є інформаційно-навчальне середовище. Інформаційно-навчальне середовище для підтримки ДН повинно містити - засоби навігації в рамках даного середовища; - інформаційно-навчальний матеріал лекції, словники, посилання на літературні джерела, посилання на віддалені мережеві ресурси; - засоби контролю знань відкриті питання, заповнення форм, тестування в режимі он-лайн, тестування в асинхронному режимі; - засоби спілкування електронна пошта, телеконференції, форум, списки розсипки, чат, аудіо- та відеоконференції, дошка оголошень. Функціонування інформаційно-навчального середовища повинно спиратися на чітко пророблені технологію і методологію що охоплюють як процес розробки дистанційних матеріалів, так і педагогічну специфіку ДН на основі глобальних комп’ютерних мереж. Перевагою дистанційного навчання є можливість вираховування індивідуальних темпів навчання учнів, насичений і швидкий зворотний зв’язок з учителем і однокласниками. Під час дистанційного навчання необхідні висока мотивація і розвинуті пізнавальні здібності учнів, оскільки лише в цьому випадку вони зможуть займатися в інтерактивному режимі. Учні дистанційної школи мають можливість на власний розсуд дозувати взаємодію з навчальним матеріалом і учителем, ставити йому запитання в міру необхідності. Навчальний матеріал. У вчителя існує можливість забезпечити учнів усіма видами навчальних матеріалів для підготовки до занять ще до того як почнеться діалогова частина навчання. Необхідний матеріал надається учневі такими способами: - пересилається звичайною поштою у вигляді певного комплекту, який може включати CD-ROM чи дискету, аудіо-, відеокасету, «паперові» посібники (кейс-технологія); - пересилається електронною поштою в архівованому файлі – відразу чи вроздріб, протягом навчального процесу; - розміщується на освітньому сайті дистанційного призначення для доступу до нього всіх зареєстрованих учнів; - оформляється у вигляді веб-квестів з посиланнями на необхідний матеріал у мережі Інтернет; - учню надається доступ до однієї чи кількох електронних бібліотек. Тьютор і учень обмінюються електронною поштою тестами, контрольними завданнями, табелями успішності, оціночними листами. Все це розміщено на освітньому сервері і доступно як учителю, так і учням відповідно до встановлених для них доступів (наприклад, кожен учень має пароль для входу у відповідні розділи сайту). Вчитель забезпечує учнів домашніми завданнями, консультує щодо їх виконання. У чат-конференції робота ведучого відбувається як із всіма учасниками конференції, так і в окремій віртуальній кімнаті з тими учасниками, які хочуть обговорити запитання, що виникають, чи проблему особисто з модератором. У дистанційній конференції, яка проводиться за допомогою електронної пошти, є істотна перевага перед бесідою у реальному часі – більший період часу, який мають учасники на обмірковування своїх запитань, відповідей і суджень. Це дозволяє слухачу ретельно підготувати свою відповідь, привести її у відповідність із вимогами Електронною поштою учасники можуть відправляти ілюстративний матеріал, мультимедійну інформацію, що у звичайних чат-програмах подати важко. Під час розробки навчального матеріалу необхідно усвідомлювати, яку діяльність слухач виконає за допомогою того чи іншого матеріалу. Матеріал веб-заняття не повинен бути призначеним лише для засвоєння. За допомогою різних засобів необхідно провести слухачя через визначені форми і види діяльності, щоб він при цьому не просто дивився і читав матеріал, а й створював дещо сам – записував, шукав, складав, аналізував, сперечався, вирішував, оцінював тощо. Для цього йому пропонуються способи оформлення його освітнього продукту і їх наступне пересилання викладачу, іншим фахівцям чи учням. Отже дистанційна форма навчання сприятиме створенню та використанню єдиного інформаційно-освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу, яке містить різні електронні джерела інформації. На створення достатньої кількості таких електронних джерел інформації повинна бути націлена професійна діяльність освітян країни. Список використаних джерел
| |
| Просмотров: 593 | |
| Всего комментариев: 0 | |